18.01

 1.ЯДС

https://svitdovkola.org/metodic/ik3/tema5/lessons/9

2.Математика.

Опрацюй онлайн-підручник на с.21-24, №2, 3, 4, 5, 6- виконай усно, №1, 7 - письмово.

Домашнє завдання №8, 9, №10(за бажанням)

3.Математика.

Опрацюй онлайн-підручник на с. 24-26. Виконай №2 і 3 усно, №1, 4, 5.

Домашнє завдання №7, 8.

4.Українська мова

Слухання\читання уривку з книги 1 повісті-казки ЕноРауда «Муфтик, Півчеревичок і Мохобородько» 

ЕноРауд

Муфтик, Півчеревичок і Мохобородько

КНИГА ПЕРША

ЗНАЙОМСТВО БІЛЯ КІОСКА З МОРОЗИВОМ

Якось цілком випадково стрілися троє дивних чоловічків — Мохобородько, Півчеревичок і Муфтик. Вони були такі маленькі на зріст, що видалися морозивниці хлопчиками-мізинчиками, і вона здивовано втупилася в них. Мохобородько мав бороду з м’якенького моху, в якій розкошували червоні торішні брусниці, у Півчеревичка взуття було без носків — щоб вільно ворушити пальцями. А Муфтик замість звичайного вбрання носив велику муфту, з котрої визирали тільки голова й ступні.

Вони ласували морозивом і з цікавістю роздивлялися один одного.

— Перепрошую, — мовив урешті Муфтик. — Я, звісно, можу помилятися, але мені здається, в нас є щось спільне.

— І я так гадаю, — кивнув Півчеревичок.

Мохобородько вирвав із бороди кілька брусничок і запропонував новим знайомим.

— З морозивом смакує кисленьке, — пригощав він.

— Якщо для вас не буде обтяжливо, давайте ще якось зустрінемося, — сказав Муфтик. — Зваримо какао і погомонимо.

— Оце було б чудово! — вигукнув Півчеревичок. — Я охоче запросив би вас до себе в гості, але в мене взагалі немає домівки. Ще малим я подався у мандри по світу.

— Як і я, — підхопив Мохобородько.

— Надзвичайний збіг! — здивувався Муфтик. — І зі мною точнісінько те саме. Отже, всі ми — вічні мандрівники!

Він кинув обгортку з морозива у смітник і дзизкнув блискавкою муфти.

— Чи вам не здається, що нам варто об’єднатися? — запитав Півчеревичок. — Подорожувати гуртом веселіше…

— Атож! — радісно погодився Мохобородько.

— Просто блискуча ідея! — просіяв Муфтик. — Навдивовижу блискуча ідея!

— Одне слово, вирішили, — ствердив Півчеревичок. — Тільки, перш ніж ми об’єднаємося, може, візьмемо ще морозива?

Пристали на це, і кожен купив собі ще порцію.

Потім Муфтик сказав:

— Між іншим, у мене є автомобіль. Якщо ви не проти, далі ми поїдемо.

— О-о! — зрадів Мохобородько. — Хто ж відмовиться од такого!

— Згода, згода, — додав Півчеревичок. — Адже машиною так зручно!

— Та чи помістимося втрьох? — занепокоївся Мохобородько.

— Це фургон, — заспокоїв Муфтик, — там просторо.

Півчеревичок весело підсвиснув.

— Згодиться, — кинув він.

— Чудово, — полегшено зітхнув Мохобородько. — Врешті, як у прислів’ї мовиться, для хороших овечок і однієї кошари вистачить.

— А де ж твій будинок на колесах? — запитав Півчеревичок у Муфтика.

— Біля головпошти, — відповів той. — Я там вкину дві дюжини листів.

— Дві дюжини? — здивувався Мохобородько. — Як багато в тебе друзів!

— Ох ні, навпаки, — усміхнувся Муфтик трохи ніяково. — Я не пишу нікому, тільки собі.

— Сам собі надсилаєш листи! — аж підскочив Півчеревичок.

— Річ у тому, що мені дуже подобається листуватися, — пояснив Муфтик, — а от друзів не маю, я такий самотній. Ось і вирішив писати сам собі. До речі, я шлю листи «до запиту». В одному місті вкидаю, а в іншому отримую свою кореспонденцію.

— Вельми своєрідний спосіб листування, — зауважив Мохобородько.

— Справді, дотепно придумано, — погодився Півчеревичок. — Може, візьмемо ще морозива?

— Авжеж, — підтримав Мохобородько.

— І я не проти, — приєднався Муфтик. — Гадаю, цього разу поласуємо шоколадним. Воно трохи дорожче, ніж звичайне молочне, але з нагоди такого несподіваного чудового знайомства не варто труситися над двома копійками.

Кожен купив собі шоколадного та й лизькав якийсь час мовчки.

— Смачне, — сказав нарешті Мохобородько. — Набагато солодше за молочне.

— Умгу, — кивнув Півчеревичок.

— Пречудовий кисіль, — додав Муфтик.

— Що? — здивовано поглянув на нього Мохобородько. — Про який кисіль ти верзеш? Ми ж їмо шоколадне морозиво, якщо я не помиляюся?

— Перепрошую, — застидався Муфтик. — Звісно, ми насолоджуємося морозивом, а не киселем. Та я від хвилювання назви смачних страв плутаю.

— Ти хвилюєшся, коли їси шоколадне морозиво? — не вгавав Мохобородько. — Для цього я не бачу ані найменшої підстави!

— Та розхвилювався я не через морозиво, — пояснив Муфтик. — Мене вразило те, що познайомився з вами. Це так доречно. Адже раніше я жив у цілковитій самоті. А тепер знайшов чудових спільників. Я зворушений до глибини душі.

— Можливо, — сказав Півчеревичок. — Мене теж хвилює шоколадне морозиво. Погляньте — аж тремчу од хвилювання.

Його справді лихоманило — лице посиніло й пересмикувалося.

— Та ти просто змерз, — збагнув Мохобородько. — Оце накоїв собі!

— Напевне, так, — погодився Півчеревичок.

— Більше не варто їсти морозиво, — сполохався Муфтик. — Принаймні, могли б кілька порцій прихопити з собою. У моєму фургоні є холодильник.

— Невже? — вигукнув Мохобородько.

— Чудово! — зрадів Півчеревичок. — Тоді візьмемо з собою чималенько, тижнів на вісім!

— Біда лиш у тому, — вів далі Муфтик, — що холодильник діє тоді, коли автомобіль стоїть. Під час руху електрострум так його нагріває, що аж пашить од нього.

— Гм, — гмукнув Півчеревичок. — І морозиво розтане?

— Неодмінно, — сказав Муфтик.

— Я гадаю, доцільніше взагалі відмовитися од припасів, — замислено додав Мохобородько.

— І мені здається, що так наймудріше, — пристав на це Муфтик. — Але я не хочу нав’язувати вам своєї думки.

— Мої пальці скоро задубіють, — заскиглив Півчеревичок. — Може, гайнути до Муфтика й трохи зігрітися в холодильнику?

— Ходімо швидше, — випалив Мохобородько. — Слово честі, мені давно не терпиться побачити автомобіль.

— Дякую, — мовив Муфтик.

І вони попростували.

-         Як у тексті пояснено, чому саме так звуть персонажів?

Робота в групах: особливості поведінки та характеру Муфтика, Півчеревичка і Мохобородька

- Домовтеся, хто з вас буде шукати в тексті інформацію про Муфтика, хто про Півчеревичка, а хто про Мохобородька.

- Які особливості поведінки та характеру Муфтика, Півчеревичка і Мохобородька проявилися під час їхнього знайомства? 

Наведіть приклади з тексту, які підтверджують вашу думку. 

Домашнє завдання

У підручнику с.18 впр. 28 (виконати обидва завдання).

5. Мистецтво

Медіадобірка до уроку

Добірка картин “Музика і море”

Мабуть у кожного з нас особливе ставлення до моря: воно дивує нас, примушує поважати себе, може жорстоко помститися за легковажне ставлення до нього. У кожного свої спогади про море.  Як ми уявляємо море? Що відразу згадуємо? 

 Чим море відрізняється від інших водойм? 

 Яке море? 

Море — це простір, якому ні кінця, ні краю не видно. Повільно здіймаються морські хвилі, ми відчуваємо їхню силу й могутність. Це постійний рух: морські хвилі ніколи не зупиняються, змінюється тільки ритм руху. Море — це невтомний трудівник. Пригадайте кругленькі камінчики на морських пляжах: морські хвилі терпляче шліфували їх. Море допомагає перевозити вантажі, вирощує смачні водорості… Ви можете продовжити і згадати про море щось своє, те, що ближче саме вам. 

 Спробуємо поглянути на море, як на живу істоту. Море має свій характер, у нього може змінюватися настрій, воно може й розсердитися на тих, хто віддається його хвилям. Морські хвилі привітно зустрічають нас, граються з нами, приємно гойдають. Іноді хвилі стають більшими — це море веде діалог з вітром.

Знайомимося з художником 

Іван Айвазовський — видатний художник-мариніст. Окрім морської тематики працював також і в інших жанрах живопису: анімалізм, портрет (автопортрет) тощо. Айвазовський є автором понад 6000 різних творів. Його полотна прикрашають музеї та приватні зібрання по всьому світу. За понад шістдесят років творчої кар’єри Айвазовський брав участь у понад 120 художніх виставках, половина з яких були персональними. Іван Айвазовський відомий також як колекціонер, меценат, живописець Головного морського штабу, академік, професор, почесний член академій мистецтв в Амстердамі, Римі, Парижі, Флоренції та Штутгарті. Іван Айвазовський ще в дитинстві виявив неабиякі художні й музичні здібності: він самостійно навчився грати на скрипці, гарно співав, але найбільшою радістю для нього було малювати самоварним вугіллям на стінах будинків. Цей “настінний живопис” помітив феодосійський архітектор Яків Кох, який подарував Івану перші олівці й папір, а потім показав малюнки градоначальнику Олександру Казначеєву, який, ставши губернатором, забрав підлітка із собою до Сімферополя, поселив у своєму будинку й віддав до гімназії. 1840 р. Іван Айвазовський подорожував за кордоном, працював у Римі, Неаполі, Сорренто, Венеції, Парижі, Лондоні, Амстердамі. 1845 року на запрошення турецького султана побував у Стамбулі.Після повернення назавжди оселився у Феодосії, де збудував будинок і майстерню, влаштовував виставки. Гроші, виручені від продажу картин, передавав місту для проведення у Феодосію питної води, будівництва залізниці та порту, заснував у місті художнє училище, археологічний музей, багато передавав на добродійні цілі, а в 1880 році заснував картинну галерею, яка названа на його честь.

Роздивіться картину Івана Айвазовського “Серед хвиль”. 

 Якого кольору море? Опишіть, які барви використав художник, щоб зобразити його. 

 Що ви відчуваєте, коли дивитеся на картину? 

 Чи бачили ви таке море? Які враження у вас залишилися?

  Чи хотілося б вам побачити бурхливе море ще раз? Чому?

Дивлячись на картину важко повірити, що це не світлина. Вдалечині художник змалював розлючене море, використавши темні барви. Усе тоне в густому синьому мороці. Здається, воно й не думає вщухати. А ближче до нас, на передньому плані, море вже не здається таким страшним. Адже передній план майстер змалював ніжними й переливчастими світлими фарбами. Завдяки майстерно дібраним відтінкам фарб вода здається прозорою, живою, рухомою. А зліва вже виблискує сонячний промінець — гнів моря стихає і скоро воно знову стане привітним. Слухання шуму морських хвиль. 

 Як може звучати море, зображене на картині Івана Айвазовського? 

 Передайте рухами, як здіймаються хвилі.

Еко-плакати: бережіть море 

Притча про дівчинку й море. 

Дідусь гуляв уздовж пляжу. Hа шляху йому траплялися тисячі морських зірок, викинутих океаном на берег. Незабаром він побачив маленьку дівчинку, яка збирала їх і кидала у воду. — Ох, дурненька, — вигукнув старий, — ти не зможеш їх усіх врятувати. Їх дуже багато. Дівчинка всміхнулася і промовила: — Я знаю. Але я можу врятувати ось цю, — вона взяла одну зірку й кинула її в океан, — і ось цю, — кинула наступну, — і ось цю... 

 Чи має рацію дівчинка? Як на її місці діяли б ви? 

Учені всього світу привертають увагу людей до того, якої непоправної шкоди морям і океанам завдають вилов риби, забруднення водойм і глобальне потепління. Роздивіться з дітьми плакати і розкажіть, до яких важливих проблем вони привертають увагу. 

 Чи вразили вас ці плакати? Чим саме? 

 Чим плакати відрізняються від звичайних малюнків? 

 Придумайте написи до цих плакатів. 

 Чим плакат відрізняється від картини? 

 Де ви бачили плакати? Як вважаєте, навіщо вони потрібні? 

Плакат або постер — малюнок-повідомлення чи малюнок-звернення. Плакат розповідає про важливу проблему, закликає діяти чи інформує про щось. У плакатах з малюнком можуть поєднуватися фотографії та картини. 

Подбай про море 

Зробіть  свій плакат про море. Фото надішли у групу.

6. ЯДС

https://svitdovkola.org/metodic/ik3/tema5/lessons/10